Формування мовленнєвих компетенцій на уроках у початковій школі
ОПОВІДАННЯ З ЛІТЕРОЮ “П”
Історія
однієї суперечки англійця, німця, італійця та українця
Було
це давно, ще за старої Австрії, в далекому 1916 році. У купе першого класу
швидкого потяга “Львів-Відень” їхали англієць, німець, італієць. Четвертим був
відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки точилися навколо різних тем.
Нарешті заговорили про мови: чия краща, багатша і якій належить світове
майбутнє. Звісно, кожен заходився вихваляти свою рідну мову.
Українець
довго думав, нарешті промовив: “Чи могли б ви написати оповідання, де всі слова
б починалися з однакової літери?” “Ні”. “Ні”. “Ні. Це неможливо!” — відповіли
англієць, німець й італієць.
“Вашими
мовами це неможливо, а українською — зовсім просто. Назвіть якусь літеру!” —
звернувся Костів до німця.
“Нехай
це буде літера “П”, — відповів той.
“Добре»
- відповів українець. Оповідання називатиметься “Перший поцілунок”:
“Популярному
перемишльському поету Павлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне
повідомлення: “Приїздіть, Павле Петровичу, — писав поважний правитель
Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, — погостюєте, повеселитеся”.
Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів
привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони — приятелі
Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки — премилої Поліпи
Полікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав
підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези
Понятовського, прелюдії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспан,
польку. Прийшла пора — попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок:
портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пива, принесли печені
поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет,
пухкі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали
пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски
полуниць, порічок. Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про
панночку. Поліна Полікарпівна попросила прогулятися Підгорецьким парком,
помилуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю
підійшла прихмілілому поету. Походили, погуляли ... Порослий папороттю
прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними
пахощами. Побродивши парком, пара присіла під пророслим плющем платаном. Посиділи,
помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувсь перший поцілунок:
прощай, парубоче привілля, пора поету приймакувати”.
У
купе зааплодували, і всі визнали: милозвучна, багата українська житиме вічно
поміж інших мов світу.
Зазнайкуватий
німець ніяк не міг визнати своєї поразки. “Ну, а коли б я назвав іншу літеру? —
заявив він — Скажімо, літеру “С?”. — “Своєю мовою можу створити не лише
оповідання, а навіть вірш, де всі слова починаються на “С” і передаватимуть
стан природи, наприклад, свист зимового вітру в саду. Якщо ваша ласка, прошу
послухати:
Сипле,
стелить сад самотній
Сірий
смуток, срібний сніг.
Сумно
стогне сонний струмінь,
Серце
слуха скорбний сміх.
Серед
саду страх сіріє.
Сад
солодкий спокій снить.
Сонно
сиплються сніжинки.
Струмінь
стомлено сичить.
Стихли
струни, стихли співи,
Срібні
співи серенад,
Срібно
стеляться сніжинки —
Спить
самотній сад.
“Геніально!
Незрівнянно!” — вигукнули англієць та італієць.
Потім
усі замовкли. Говорити не було потреби.
Одним
із найважливіших завдань сучасної початкової школи є формування мовленнєвої
особистості молодшого школяра.
Мовленнєва
змістова лінія навчання української мови у Державному стандарті початкової
ланки освіти й чинній навчальній програмі є основною. Вона передбачає розвиток
усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуват0ися мовою як засобом
спілкування, пізнання і впливу.
«Дайте дитині малюнок і
вона заговорить» -- писав К. Д. Ушинський.
Організовую
колективне обговорення тем, пропоную учням, розглядаючи сюжетний малюнок постійно
обміркувати тему, використовуючи інтерактивну технологію «Незавершені речення»:
доповніть речення: «За цим малюнком я можу розповісти про...». Ця вправа
стимулює бажання висловитися, розвиває вміння заздалегідь обдумувати свої
слова, готує до самостійного обмірковування теми.
Дитяча гра – чудовий засіб
для розв’язання мови дитини.
Для
формування мовленнєвої компетентності учнів на уроках використовую ігрові прийоми роботи, які у
невимушеній формі спонукають учнів до побудови діалогічних і монологічних
висловлювань
Ігрові вправи
Гра «Відгадай предмет»
До
предметних малюнків дібрати ознаки, за якими діти повинні відгадати предмет.
Наприклад:
?
Кольоровий, круглий, гумовий — ... (м'яч).
?
Паперовий, легкий, повітряний — ... (змій).
?
Металевий, швидкий, двоколісний — ... (велосипед).
Гра «Хто це? Що це?»
Учитель
називає дії предметів — учні відгадують предмет.
Наприклад:
?
Сходить, гріє, пече, заховалося, зайшло ... (сонце).
?
Граються, загорають, купаються, вчаться, змагаються... (діти).
?
Росте, розвивається, зеленіє, шумить ... (дерево).
Мовна гра «Що робить?»
Учитель
називає предмет — діти добирають дії.
Наприклад:
?
Пташка — летить, співає...
?
Вода — тече, кипить...
?
Ракета — летить, мчить...
?
Хлопчик — читає, біжить...
Гра «Сплетемо віночок із речень».
Робота в парах
Кожне
нове речення починається з останнього слова попереднього речення.
Наприклад:
Василько приніс багато трави... (Траву люблять їсти корови. Корови мають роги.
Роги є і у кози. Козу пасе Івасик. Івасик приніс моркву кроликам. Кролики дуже
пухнасті. Пухнасті гусенята йдуть на став...)
Гра «Фотограф»
На
розвиток зорової пам'яті.
Пропоную кілька секунд зосередити увагу на
словах, «сфотографувати» їх і спробувати написати.
Труба,
м’яч, річка,
подушка, черепаха, шарф, береза, телевізор, поле, солдат, поїзд, мармелад, черешня,
острів, овечка (15 слів).
Дитяча
гра – чудовий засіб для розв’язання мови дитини.
Розвивальна
вправа з логічним навантаженням «Що в мішечку?»
Учитель. У мене в мішечку предмет. Щоб відгадати, що там,
ви можете задавати мені різні питання, дізнаватись про предмет.
Варто навести приклад, щоб діти орієнтувались у формі і
змісті питань.
Наприклад: яблуко. Воно довге? (Ні.) Кругле? (Так.) Воно
тверде? (Так.) Гостре? (Ні.) їстівне? (Так.) Росте на дереві? (Так.)
Пропоную до вашої уваги декілька інтерактивних
технологій, які я використовую на уроках української мови.
Інтерактивні
технології на уроках української мови
Вправа 1. «Гронування». Складання
«павутинки»
Текст «Наша Батьківщина»
(Учитель записує посередині аркуша паперу центральне
слово «Батьківщина».)
По одному реченню читають текст і дають відповіді на
запитання.
Речення 1. Що таке Батьківщина? (Батьківщина — це наша
земля.)
(Учитель прикріплює на дошці до павутинки слово «земля».)
Речення 2. Що таке Батьківщина? (Батьківщина — це наш
край.)
(Учитель прикріплює слово «край».)
Який край? (Край, де звучить рідна мова і материнська
пісня.)
(Учитель прикріплює слова «мова» і «пісня».)
Речення 3. Як називається наша Батьківщина? (Наша
Батьківщина називається Україною.)
(Учитель прикріплює слово «Україна».)
Речення 4. Що таке Україна? (Україна — це лани пшениці,
поля льону, вишневі сади.)
(Учитель прикріплює слова «лани», «поля», «сади».)
Речення 5.
Що є в Україні (Гори Карпати, Дніпро-Славутич, Чорне
море, шахти Донбасу.)
Що таке Дніпро-Славутич? (Найбільша річка України.)
(Учитель прикріплює слова «гори», «річки», «моря»,
«шахти».)
Речення 6. Що таке
Україна? (Це той край, де ми живемо.)
(Користуючись ключовими словами з «павутинки» і текстом
підручника учні складають речення про Батьківщину. Учитель допомагає учням
складати речення за такою методикою: учні за допомогою ключових слів складають
речення «Україна — це сади». Учитель пропонує знайти в тексті слово, яке
характеризує, які саме це сади — «вишневі». Отже, складаємо речення «Україна —
це вишневі сади».)
Вправа 2.
«Асоціативний кущ»
Учитель. Діти, що ви уявляєте, коли чуєте слово «зима»?
Які асоціації у вас виникають.
? Сніг. ? Святий Миколай.
? Холод. ? Канікули.
? Лід. ? Сніговик.
? Зима. ? Різдво.
? Мороз.
Вправа 3.
«Роз'єднай слова»
Роз’єднай слова, прочитай речення і запиши його в зошит.
Нагородігарнігарбузи.
Вчаплічорнічеревички.
Жаткажвавожитожне.
Вправа 4.
«Дешифрувальник»
Визначте ключове
слово уроку
Вправа 5. Робота
в парах
Вправа 6. Робота
в групах
Вправа 7. «Мікрофон»
Вправа 8.
«Крісло автора»
Учні (за бажанням) презентують власні твори для всього
класу в «Кріслі автора», яке виставлене посеред класу.
Вправа 9.
Інтерв'ю
1. Об'єднайте дітей у пари.
2. Розподіліть ролі: кореспондент і респондент.
3. Кореспондент складає три запитання щодо теми уроку, а
респондент відповідає на них.
4. Учні міняються ролями.
Вправа 10.
«Кубування» (робота в групах)
Інтерактивні технологи можна використовувати для вивчення
словникових слів. Учитель демонструє куб, на гранях якого кожній групі
запропоновані ключові слова-завдання або схеми для опрацювання словникового
слова, дає дітям вказівки щодо напряму мислення або письма.
Ключові слова-завдання для вивчення словникових слів:
- речення;
- словосполучення;
- тлумачення;
- частини слова;
- синоніми (антоніми);
- тексти.
Наприклад, робота над словниковим словом «криниця» у 3-му
класі.
Група 1 — «Калина»: скласти речення, визначити граматичну
основу.
Над криницею схилилася верба.
Група2 — «Верба»: скласти словосполучення із словом
«криниця».
Криниця (яка?) нова, чиста, дерев’яна, глибока.
Група 3 — «Ялина» — дати тлумачення слова «криниця».
Криниця — 1. Глибоко викопана, захищена від обвалів яма,
що слугує для черпання води з водоносних шарів землі. 2. Скарбниця чого-небудь.
Група 4 — «Липа» — дібрати спільнокореневі слова.
Криниця, криничка, криниченька.
Група 5 — «Сосна» — знайти синоніми до слова «криниця».
Криниця — колодязь, джерело, ключ.
Група 6 — «Дуб» - пригадати вірші, загадки зі словом
«криниця».
Криниця при дорозі край села
І журавель похилений над нею.
Хоч би куди дорога завела,
Думки мої із рідною землею...
(«Рідна земля»,
М. Луків)
Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю.
Пішов котик пішки
Рятувати кішку...
(Українська
народна пісня)
Вправа 11.
«Асоціативний кущ»
Вправа 12.
«Криголам»
Метод « Криголам» долає кригу відчуженості
На уроках
української мови та читання пропоную дітям спеціально психологічно обґрунтовані
вправи, які використовуються на початку заняття. Вони ламають кригу
відчуженості, сприяють активізації
роботи учнів на уроці, допомагають організувати їх діяльність, створити
атмосферу доброго настрою, щирості, відвертості.
1. Відгадайте
загадку.
Прекрасна
дівчина прийшла,
Чудові
квіти принесла,
Прикрасила сади і парки.
Як звуть
цю гарну господарку? (Весна)
2. За початковими літерами дайте характеристику
цій порі року, наприклад:
В –
весела, вітряна,
Е –
енергійна, емоційна,
С –
сонячна, святкова,
Н – ніжна,
незвичайна,
А –
активна, …
Вправа 13.
Сенкан
(Це вірш із п'яти рядків, який синтезує інформацію і
факти у стисле висловлювання, що описує чи віддзеркалює тему.)
Сенкан складають за такою опорною схемою:
? рядок 1 — слово, яке позначає тему (іменник);
? рядок 2 — це опис теми, який складається з двох слів
(прикметників);
? рядок 3 — визначає дію, пов'язану з темою; складається
з трьох слів (дієслів);
? рядок 4 — фраза, яка складається з чотирьох і більше
слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
? рядок 5 — слово-асоціація до теми, синонім до першого
слова.
Немає коментарів:
Дописати коментар